Вошивий Самсон

39

Волосся у мене приблизно до лопаток, на роботі і на вулиці завжди стягнуті в акуратний хвіст. Про те, як можуть задолбать хлопця, у якого довгі волосся (на думку мас, «довгі» — це понад 5 см), можна говорити нескінченно. Але вчорашній випадок розвеселив від душі.

Клієнти — неабияк полисілий чоловічок років за 50 і його донька, дівчинка років 15, з красивими русявим волоссям приблизно такої ж довжини, як і мої. Мужичку нудно, він починає докопуватися до мене:

— Че не стрижешься?
— А треба?
— Звичайно!
— А кому треба-то?

Мужичок замовкає, я вважаю тему вичерпаною і мовчки роблю роботу. В клієнті знову щось замикає. Він задає те ж питання, діалог повторюється. На цей раз чоловік не заспокоюється:

— Як кому? Треба!
— Навіщо ж?
— Ну як, воші ж заводяться блохи там…
— Так мийте голову, нічого у вас і не заведеться.
— Та при чому тут «мій — не мій»! Хвороба така (називає якийсь медичний термін, але не педикульоз) — заведуться, не виведеш потім! Ось у мене і дочка запитує, чому хлопець з косою.
— У вашої дочки, я бачу, теж голова не під нуль пострижена. Як часто ви їй вошей виводите?

Всі. Донька, під час нашого діалогу улыбавшаяся, сповзає на підлогу від сміху, мужичок замовкає. Настрій підняте на весь день.

Люди! Невже ви і справді думаєте, що я, носить довге волосся далеко не перший рік, після вашого навіювання з низького старту рвону в перукарню? Смішно ж, правда…