Вибори-вибори, кандидати — так собі!

27

Вчора, повертаючись з прогулянки, вирішила перевірити поштову скриньку. Вигребла цілу купу різних паперів і забрала додому розгрібати. Тааак… Партія АБВГ, партія ДЕЖЗ, депутат Іванов, кандидат Сидоров… Ну так, звичайно. У вересні ж якісь вибори. Прикинувши, скільки таких папірців рассовано по виборчому округу, мені раптом подумалося: скільки корисного можна було зробити на ці гроші. Поставте ви у дворі дитячу гірку з величезним написом «Дітям від депутата Іванова». Або посадіть дерева, супроводивши їх барвистою табличкою «Дерева посаджені партією ЕПРСТ». Але ні, краще дратувати електорат кілограмами макулатури!

Одного разу до мене в двері подзвонила бабуська-агітаторка. Відбувся приблизно такий діалог:

— Адже ви знаєте, що у нас скоро вибори? Поставте свій підпис за нашого кандидата.

— Я його знати не знаю, з якого дива мені за нього підписуватися?

— Ну як, це ж наш депутат!

— І що? Я його в очі не бачила. Він що-небудь хороше зробив?

— Ну звичайно. Він багато чого зробив…

— Наприклад?

— Ну як же…

Далі — загадкова посмішка і коронна фраза:

— Тобто підпис не поставите?

А ви б самі поставили? Нехай зробить щось значуще для свого округу — я сама на вибори прибіжу! А то свою фотографію в ліфті повісять, агіток в ящик напхають і вимагають, щоб за них голосували. Задовбали!