І так кожного дня

39

А мене бісять нічого не значущі подарунки. Приходиш на роботу — до тебе наближається Маша з відділу кадрів. Підходить, кладе на стіл сувенірний магніт (блокнотик, пластикову статуетку).

— Що це?

— Це тобі подарунок!

— Спасибі… Але в честь чого?

— Як? Сьогодні ж день фіолетового енотика! По радіо сказали! Таке свято, я вирішила зробити подарунки всім! — і що очікує погляд великих очей.

Блін, і що тепер з тобою робити? У мене під столом немає мішка Діда Мороза, набитого дрібними подарунками «відвали». У мене навіть запас цукерок скінчився. Мені нічим тобі отдарить. Та й насправді твій подарунок мені жодного разу не вперся, куди я його подіну? Хіба що відразу в смітник…

Хлопці, припиніть по кожному приводу дарувати копійчані листівки і пластмасові іграшки формату з «Кіндер-сюрпризу»! Людей ці подарунки ставлять в незручне становище: отдаривать нічим, не отдаривать — ніяково, дякувати нема за що, бо ця дребедень реально захаращує робочий стіл і обтяжує обдарованого…

Хочете привітати людину з днем обіймів, вдень електрика, вдень синього капловухого слона — принесіть людині цукерочку (якщо він їсть солодощі). Принаймні, це корисний подарунок, на який легко зробити відповідний жест через день-другий.

А поки — задовбали тягнути на мій стіл всяку фігню і чекати від мене подяк!